Skip to content

Передумови дослідження та база даних

Повний звіт про дослідження (IAB-Forschungsbericht 05/2025) доступний на нашій сторінці публікацій.

  • Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року спричинило масовий рух біженців, переважно жінок та дітей, до європейських країн, включаючи Німеччину. Зараз у Німеччині проживають близько мільйона людей з України.
  • Надійна база даних є важливою для диференційованого та обґрунтованого відображення життєвих умов цих людей. Високоякісні, достовірні дані, засновані на ретельно розробленому дизайні опитування, мають вирішальне значення для адекватного аналізу проблем і потреб біженців та визначення показників, заснованих на фактах.
  • Опитування IAB-BAMF-SOEP відповідає цим високим вимогам. Як щорічне панельне опитування домогосподарств, воно охоплює українських біженців з 2023 року, створюючи таким чином основу для емпірично обґрунтованого аналізу їхніх життєвПовний звіт про дослідження XX доступний на нашій сторінці публікацій.их реалій. Дослідження двох імміграційних когорт (імміграція з лютого до кінця травня 2022 року та імміграція з червня 2022 року) також дозволяє проаналізувати зміни у складі групи українських біженців.
  • Опитування, яке проводилося з липня 2023 року до початку січня 2024 року, здійснювалося переважно шляхом особистих інтерв'ю (77,2 відсотка інтерв'ю), доповнених комп'ютерними самоінтерв'ю (15,4 відсотка) та онлайн-опитуваннями (комп'ютерні веб-інтерв'ю, 7,4 відсотка). Загалом було опитано 3403 особи з 2219 домогосподарств.
  • Дані охоплюють як рівень домогосподарств, так і індивідуальний рівень, включаючи інформацію про житлові умови, мову, зайнятість, інтеграцію та наміри залишитися. Респонденти, які брали участь в опитуванні вперше, також заповнили анкету-резюме.
  • Процедури вибірки та зважування на основі Центрального реєстру іноземців (AZR) забезпечують репрезентативність даних для українських біженців протягом періоду опитування.
  • Опитування біженців IAB-BAMF-SOEP є спільним проектом Інституту досліджень зайнятості (IAB), Дослідницького центру Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF-FZ) та Соціально-економічної групи (SOEP) при DIW Berlin.

Сімейні структури, догляд за дітьми та відвідування школи

  • У другій половині 2023 року група українських біженців, як і раніше, значною мірою складалась з жінок (три чверті дорослих біженців).
  • Кількість матерів-одиначок віком від 20 до 49 років зменшилася з 46 відсотків (2022 рік) до 30 відсотків (2023 рік) у першій когорті прибулих і становить близько 20 відсотків у другій когорті, частково тому, що в цей період прибуло більше чоловіків та сімей. Дві третини дорослих біженців живуть у стабільних стосунках. Жінки, які мають намір залишитися в Німеччині на тривалий термін, частіше планують перевезти до себе своїх партнерів.
  • Частка дітей віком від трьох до шести років, що доглядаються в дошкільних закладах освіти, зросла з 60 до 76 відсотків між 2022 і 2023 роками, але залишається нижчою за середній показник по Німеччині, який становить 91 відсоток. Для дітей віком до трьох років цей показник також становить 23 відсотки, що на 14 відсоткових пунктів нижче за середній показник по Німеччині (37 відсотків). Водночас, рівень догляду за дітьми у східній Німеччині вищий, ніж у західній. Діти батьків з високим рівнем освіти та ті, хто працює, частіше потрапляють до дошкільних закладів освіти, ніж діти батьків з низьким рівнем освіти та ті, хто не працює.
  • Понад 210 000 українських дітей та молоді відвідували німецькі школи у другій половині 2023 року. 60 відсотків дітей віком від 11 до 17 років повністю інтегровані в основні класи, тоді як 24 відсотки відвідували основний клас з додатковими допоміжними класами, а 16 відсотків брали участь виключно у спеціальних привітальних або підготовчих класах. Порівняно із загальною кількістю учнів, українські діти частіше відвідують середні загальноосвітні школи, що свідчить про проблеми з вибором правильної школи.
  • Половина українських учнів досі відвідує українські онлайн-уроки паралельно.

Отримані освітні дипломи, визнання професійної та освітньої кваліфікації, навчальні прагнення та здобуття освіти

  •  97 відсотків біженців мають шкільний атестат, отриманий в  Україні. З них майже дві третини мають атестат, що відповідає Gymnasium або Fachoberschule (рівень повної загальної середньої освіти в Україні – 11 класів). Ще третина мають атестат на рівні Haupt- або Realschule (еквівалент відповідає 9 класам в Україні).
  • Три чверті українських біженців мають професійну кваліфікацію або вищу освіту, і майже 90 відсотків мають великий професійний досвід з України.
  • На сьогодні приблизно п'ята частина біженців подали заявки на визнання кваліфікації. Більшість заявок на визнання професійної кваліфікації стосуються регульованих професій. Випускники університетів та біженці, які мають намір залишитися на постійне місце проживання, особливо зацікавлені у визнанні своєї кваліфікації.
  • Освітні прагнення особливо високі у сферах професійної підготовки та вищої освіти, особливо серед молодих біженців та тих, хто не має завершеної професійної підготовки. Однак лише невелика частина наразі навчається у формальних закладах чи на курсах підвищення кваліфікації.
  • Високі освітні прагнення контрастують з низьким рівнем участі в освіті в Німеччині: близько 16 відсотків біженців з України на момент опитування були зараховані до навчальних закладів, навчалися на професійній підготовці або продовжували навчання. Ця невідповідність, ймовірно, пов'язана, зокрема, з постійними мовними бар'єрами та проблемами з доглядом за дітьми.

Між інтеграцією та поверненням: бажання українських біженців залишитися в Німеччині

  • Більше половини українських біженців планують залишитися в Німеччині назавжди. Ці бажання є більш виражені серед тих, хто прибув пізніше (69 відсотків), ніж серед тих, хто прибув раніше (59 відсотків).
  • Окрім ситуації в Україні, намір залишитися назавжди також пов'язаний з умовами життя в Німеччині. Добре володіння німецькою мовою, працевлаштування або висока мотивація працювати, проживання з найближчими членами родини в Німеччині та відчуття бажаного гостя часто пов'язані з наміром залишитися в Німеччині.
  • Готовність українських біженців повернутися значною мірою залежить від подій в Україні: 90 відсотків респондентів вважають закінчення війни передумовою для повернення, тоді як 60 відсотків називають покращення економічної ситуації. Такі аспекти, як зміна уряду (23 відсотки) або вільні вибори (15 відсотків), згадувалися значно рідше.

Житлова ситуація українських біженців

  • Переважна більшість (83 відсотки) біженців проживала у приватному житлі у другій половині 2023 року та була задоволена своїм житловим станом. Натомість біженці, які досі проживали у спільному житлі, особливо незадоволені.
  • Певні групи, такі як ті, хто прибув пізніше, самотні люди, люди без наявності вищої освіти або люди без контактів з німцями, мають більше труднощів у пошуку приватного житла, ніж відповідні референтні групи.
  • Більшість українських біженців знайшли своє приватне житло через друзів або знайомих. Це ще більш виражено серед тих, хто прибув раніше (41 відсоток), ніж серед тих, хто прибув пізніше (35 відсотків). Це підкреслює важливість соціальних мереж у пошуку житла.
  • Щодо місця проживання, 88 відсотків українських біженців віддають перевагу середнім містам, за якими йдуть великі міста (70 відсотків). Натомість лише приблизно кожна третя людина (34 відсотки) може уявити собі життя в сільській місцевості.

Стан здоров'я

  • Загальна потреба в медичній допомозі розподілена серед українських біженців так само, як і серед населення Німеччини загалом.
  • Контакти з німецькою системою охорони здоров'я загалом хороші. ОднПовний звіт про дослідження XX доступний на нашій сторінці публікацій.ак, також очевидні перешкоди для доступу до медичних послуг, такі як труднощі з орієнтуванням у системі охорони здоров'я.
  • Порівняно із загальним населенням, українські біженці демонструють відмінності в психічному здоров'ї, частіше зустрічаються депресія та тривожні розлади. Ті, хто не має регулярних соціальних контактів, та ті, хто повідомляє про дискримінацію, особливо страждають. Водночас, понад третина біженців, які мають проблеми з психічним здоров'ям, не бачать потреби в лікуванні і тому не отримують жодної підтримки.

Участь у курсах німецької мови та мовні навички

  • Частка українських біженців, які взяли участь в інтеграційному курсі з моменту прибуття до країни, становила 70 відсотків у другій половині 2023 року. Однак, спостерігається невелика затримка з участю в першому курсі для біженців, які прибули пізніше. Перешкоди для участі в курсах вищі для жінок з маленькими дітьми, біженців з обмеженнями здоров'я та біженців старшого віку.
  • 11 відсотків українських біженців взяли участь в іншому курсі німецької мови на додаток до інтеграційного курсу або як альтернативу йому. 6 відсотків українських біженців взяли участь у професійних мовних курсах.
  • Збільшення участі в мовних курсах, особливо інтеграційних курсах, та збільшення тривалості перебування також супроводжуються покращенням знань німецької мови. 52 відсотки біженців описали свої знання німецької мови як «дуже добрі», «добрі» або «задовільні» у другій половині 2023 року.
  • 40 відсотків українських біженців також мають середні або добрі знання англійської мови, що також може слугувати мостом до ринку праці.

Пошук роботи, обсяг та якість зайнятості

  • У другій половині 2023 року в Німеччині було працевлаштовано в середньому 22 відсотки українських біженців працездатного віку (від 18 до 64 років).
  • Рівень зайнятості українських біженців зростає зі збільшенням тривалості перебування: для осіб з коротшим перебуванням у Німеччині (максимум 13 місяців після прибуття) він становить 17 відсотків, а через 22-23 місяці після прибуття – 31 відсоток.
  • Існують чіткі відмінності між чоловіками та жінками: тоді як у другій половині 2023 року було працевлаштовано близько 26 відсотків українських чоловіків, рівень зайнятості українських жінок становив 21 відсоток.
  • Це узгоджується з висновком, що перехід до першої роботи в Німеччині для біженців-чоловіків значно швидший, ніж для жінок: приблизно через 22 місяці після прибуття 25 відсотків жінок та 33 відсотки чоловіків вийшли на ринок праці.
  • Гендерні відмінності значною мірою залежать від сімейного складу, який значно різниться між статями. Жінки з дітьми дошкільного віку рідше працевлаштовуються, ніж чоловіки в подібних сімейних обставинах, або ніж жінки без дітей чи зі старшими дітьми. Матері-одиначки також рідше працевлаштовуються, ніж жінки, які перебувають у партнерстві.
  • Особисті соціальні мережі відіграють центральну роль у працевлаштуванні: 51 відсоток працевлаштованих біженців дізналися про свою роботу від друзів та знайомих – часто німецького походження. Натомість, державні служби працевлаштування, наприклад, Федеральне агентство зайнятості (Arbeitsagentur), та приватні агентства працевлаштування забезпечили працевлаштування лише 7 відсотків біженців.
  • Українські біженці часто є висококваліфікованими фахівцями та з наявністю професійного досвіду у таких галузях, як організація бізнесу, бухгалтерський облік, право та адміністрування, а також у секторах охорони здоров'я та освіти, але часто опиняються на роботі нижче свого початкового рівня кваліфікації (декваліфікація). Це стосується 50 відсотків чоловіків та 57 відсотків жінок. Більшість шукачів роботи влаштовуються на такі посади, як співробітник у сфері прибирання, приготування їжі, освіта та соціальна робота, включаючи догляд за людьми з особливими потребами.
  • Медіанний валовий щомісячний заробіток повноцінно зайнятих українських біженців становить 2600 євро, що нижче середнього заробітку всіх повноцінно зайнятих осіб у Німеччині (4479 євро). Проходження курсів німецької мови, добре володіння німецькою та англійською мовами, соціальні контакти з німцями та визнання кваліфікації, отриманої за кордоном, позитивно впливають на перспективи працевлаштування українських біженців.
  • Понад третина українських біженців, які ще не працюють, залучені до програм підвищення кваліфікації. Багато українських біженців бачать потребу в підтримці в пошуку роботи та вивченні німецької мови.

Висновок

  • Результати опитування IAB-BAMF-SOEP підкреслюють як численні досягнення, так і виклики, з якими стикаються українські біженці в Німеччині щодо їхнього життєвого стану та участі в соціальній сфері.
  • Становище біженців продовжує характеризуватися значною невизначеністю, зокрема через нестабільну ситуацію в Україні, що також відображається в поляризованому розподілі намірів залишитися.
  • Незважаючи на значний прогрес у житловому стані та участі українських біженців у другій половині 2023 року, все ще існує потреба в постійній підтримці в різних сферах.